В цьому році селищу Рокитному виповнюється 131 рік. За офіційною версією. За якою буцімто в 1888 році селище Рокитне заснував російський дворянин Охотников. І назвав своїм іменем. Ну, те, що росіяни любили давати свої імена привласненим їми населеним пунктам - це не новина. Але що було насправді в 1888 році? А просто Охотников продав не потрібну йому землю біля села Рокитного (у цього уродженця Москви й так вистачало землеволодінь в Московській, Орловській, Пензенській, Воронізькій, Оренбурзькій, Волинській губерніях) бельгійському склозаводчику єврейського походження Розенбергу. А той відкрив тут невеличку гуту (промислову піч для виробництва скла). В 1898 році бельгійці побудували склозавод, а в 1900 році тут була прокладена залізнична колія Киів- Ковель. 

Але люди тут жили задовго до Охотнікова. 
Ось ще раз цитата з книги Анатолія Герасимчука та Григорія Таргонського "Русь-Україна. Факти та сенсації":
Топонім «Рокитне» походить від праслов'янської назви одного з видів верболозу — рокити. Схожі топоніми поширені по всіх словянських країнах, звичайно, в тих місцях, де є надмірна волога, переважно на берегах річок (пор. рокита — ріка). 
Уперше село Рокитне (разом з селом Замисловичі та іншими) згадується в в описі Овруцького замку від 1545 року як власність князя Андрія Тимофійовича Капусти, який був управителем овруцьким Великого князівства Литовського з 1546 до 1569 року. З 1569 року Овруч входить до складу Речі Посполитої і стає центром Овруцького староства. В 1793 році російська цариця Катерина ІІ та король Пруссії Фрідріх–Вільгельм ІІ підписали угоду, згідно якої був здійснений другий поділ Польщі. Внаслідок цього поділу Росія отримала багато польських земель, в тому числі Овруцьке староство, територія якого в 1797 році увійшла в склад Волинської губернії, а землі були роздані російським дворянам. 
Вивчаючи історію краю, історики і краєзнавці як історичне першоджерело використовують «Архів Південно–Західної Росії», який видавала Київська археографічна комісія з 1859 по 1911 рік. Комісія користувалася польськими архівними документами і перекладала їх на свій лад. У російському перекладі князь Капуста став князем Капустиним, і саме тому у всіх краєзнавчих матеріалах село Рокитне зазначається як маєток князя Капустина. 
Князь Андрій Капуста був урядником Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, представником роду Капуст гербу Одровонж. За деякими даними, у нього було три дочки. Марина — дружина мінського воєводи Богдана Сапіги, Олександра — дружина князя Олександра Вишневецького, і третя донька — дружина Філона Кмити–Чорнобильського, смоленського воєводи. 
Після смерті Андрія Капусти в 1572 році його маєтки успадкували діти. В «Книзі поборів №32» за 1581 рік села Рокитне, Біловіж, Замисловичі, Овруч (частина) та інші записані як власність князя Олександра Вишневецького. В тому ж документі Рокитне і Замисловичі зазначені як власність Панаса Тризни, який, мабуть, володів частиною перерахованих населених пунктів і, очевидно, урочищем Тризна на однойменній річці. 
Князь Олександр Вишневецький був дядьком Михайла Корибута Вишневецького, син якого, Ярема Вишневецький, очолював польські війська у війні з Богданом Хмельницьким, а онук Михайло в 1669 році був обраний королем Речі Посполитої. 
В акті від 17 червня 1595 року село Рокитне згадується як маєток онуки Андрія Капусти княгині Богдани Філонівни Друцької–Горської, що дістався їй від рідного брата Лазаря Кмити–Чорнобильського. Акт був складений при передачі княгинею Богданою ряду населених пунктів у заставу своєму чоловікові князю Юрію Друцькому–Горському.
В XVI ст. у селі Рокитне було побудувано храм Успіння Божої Матері. Як зазначає Володимир Рожко, в історичних джерелах про нього сказано: «Церква Успіння Божої Матері, дерев’яна, невідомо ким і коли побудована. До неї приписана церква Воскресіння Христового, 1784 р., в селі Кисаричі (нині Кисоричі). Церковної землі 60 десятин. Дворів 170, парафіян 1367 душ».
В 1871 році церква замість ґонти була перекрита бляхою, а 1881 року оббита зверху дошками і пофарбована коштом парафіян. Біля церкви, у центрі села, розташоване дуже давнє кладовище. Великі і маленькі кам’яні брили, похилені кам’яні хрести, обліплені лишайником, свідчать про давність села. 
В 1888 році бельгійський склозаводчик єврейського походження Розенберг викупив землі біля села Рокитного у російського дворянина, майбутнього сенатора, Володимира Охотникова і відкрив тут примітивну гуту. В 1898 році було засновано склозавод, в 1902 році — залізнична станція, що дало можливість для швидкого розвитку селища, яке в Російській імперії носило назву Охотникове. За Ризьким мирним договором у 1921 році Охотникове відійшло до Польщі і в 1922 році було перейменоване на Рокитне, а залізнична станція стала називатися Рокитне–Волинське. На даний час в Рокитнівському районі Рівненської області є два населених пункти з назвою Рокитне — селище, як адміністративний центр району, і село Рокитне, яке безпосередньо межує з селищем.

Джерело Наша Рокитнівщина

 

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

  • Продам

    земельну ділянку в с Рокитне. Звертатись за тел.0971976747 Світлана  

  • Продається

    будинок в с. БЕРЕЗОВЕ. Площа 140 кв. м, дерев'яний, є вода, каналізація. Ділянка 0,45 га,фруктовий сад, надвірні будівлі....

  • Продам

    картоплю (малу), для корму домашнього господарства. Є 6 мішків. Ціна 3 грн/кг.  Звертатися за телефоном 0680601793;...

  • Продам

    коня 12 років. Звертайтесь за тел. 0507569476 Можливо торг.  

  • Продам

      фортепіано. Терміново. Звертатись за тел.0994126651   0501687429

Погода

Погода