Є така притча: один чоловік зустрів дервіша і запитав: - Звідки йдеш, мандрівник? 

Мандрівник відповів: 
- З пекла. 
- І що ти там робив? 
- Мені потрібно було вогнику, щоб розкурити люльку. 
- І що - дали тобі прикурити? 
- Ні, тамтешній володар відповів, що у них немає вогню. Я, звичайно, запитав - як же так, в пеклі і без вогню? Господар пекла відповів мені: «Кажу тобі, у нас немає вогню; кожен приходить сюди зі своїм власним».

Так і у житті: кожен несе свій власний вогонь. Вогонь добра чи зла.

Кажуть, що найулюбленіший модератор усіх часів на Рокитнівщині, заступник головного лікаря Рокитнівської центральної районної лікарні Ігор Богданець скупив усі запаси попкорну в очікуванні другої частини дійства по написанню найбільш дошкульної фрази на сторінках його фейсбучної групи з шести тисяч чоловік на адресу депутата районної ради Анатолія Герасимчука та «Нашої Рокитнівщини».

Хоча серед основних правил його групи є такі як «Будьте добрі та ввічливі», «Заборонено розпалювання ненависті і принижувати людську гідність тощо», але в той же час «Адміністрація групи залишає за собою право змінити дані правила в будь-який час». Але для розпалювання ненависті по відношенню до незручного для деяких керівників району депутата навіть правил групи не треба змінювати, діє виключення з правил, коли треба когось зацькувати. І тоді включається все: свідома брехня, придумування ярликів, імен тощо. Навіть Конституція України свідомо порушується, а саме: «Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».

В Рокитному можна все. Прожила людина трохи в іншому місці, значить, можна ліпити ярлик «данєцкий Талян». Принизливий ярлик за ознаками місця проживання. Навіть не боячись статті 161 Карного Кодексу України, яка передбачає строк від двох до п’яти років за вчинені організованою групою осіб умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 

А тепер перейдемо до тих питань, які обурюють адміністраторів згаданої фейсбучної групи та деяких інших осіб, і які піднімаються на сторінках «Нашої Рокитнівщини». 

Почнемо з гімназії. Там скоро має бути призначений конкурс на нового керівника цього навчального закладу. Членів конкурсної комісії обирають по два чоловіка на загальних зборах колективу школи, загальних зборах директорів шкіл, загальних зборах батьків, на сесії районної ради. Виникло питання щодо загальних зборів батьків і чи має право «Наша Рокитнівщина» піднімати це питання. Хоча «Наша Рокитнівщина» просто дає інформацію до відома батьків як про те, що 6 вересня зареєстрована громадська організація батьків гімназії у складі двох батьків, так і про правила формування конкурсних комісій. Правила, яких очікують ще в декількох школах району, де закінчився термін контракту керівників. 

Але публікаціями «Нашої Рокитнівщини» виявився невдоволений ще один рокитнівчанин, директор школи, який великими буквами у фейсбуці почав писати гнівні звернення до «донєцкого Таляна», чухати йому яйця, щось лизати тощо. Це - лексикон цього директора школи. Який так красиво, грамотно, достойно рівня директорського корпусу Рокитнівського району власноруч творить собі такий нерукотворний епістолярний пам`ятник. По якому його будуть пам’ятати в районі, цей зразок вчительсько-директорського стилю спілкування. Будуть пам’ятати нарівні з тим, як пам’ятають, як витягали його п’яного з рокитнівських канав, на батьківщині славного Черешні, і як пам’ятають його горизонтальні домашні туалети. Прямо сьогодні ним вписується в історію району ще одна «славна» сторінка його подвигів! 

Цей директор разом із вчителем інформатики, разом із завучем сусідньої школи, в якій також має проводитись конкурс на керівника, в присутності заступника головного лікаря, який ходить по сторінках фейсбучних дописів з попкорном, гнівно накидуються на депутата районної ради, заявляючи, що той не має права вмішуватися в конкурси, які проводяться на території району, що він не має відповідних знань тощо. 

Але, по-перше, всі депутати районної ради мають обирати членів конкурсних комісій на своїх сесійних засіданнях. По-друге, всі депутати районної ради на своїх сесіях будуть голосувати за затвердження директорів шкіл на своїх посадах. По-третє, керуючий справами районної ради, про якого йде мова, має перевіряти достовірність поданих протоколів загальних зборів щодо кандидатур до конкурсної комісії для затвердження їх головою ради. По-четверте, цей депутат і керуючий справами має для того відповідні знання (спеціальності викладача та менеджера-економіста, отримані в двох державних університетах) та досвід (включаючи досвід роботи в апараті Верховної Ради та керування виробничими, громадськими, політичними структурами різних рівнів). 

Те, що саме депутати районної ради мають приймати остаточне рішення по затвердженню керівників комунальних закладів, якими є школи району, передбачено Законом про освіту, зокрема статтею 25, де йдеться про затвердження установчих документів закладу освіти, укладання строкового трудового договору (контракту) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти, затвердження кошторису та контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти тощо. 

Чи когось з критикантів вельми обурило те, що депутат районної ради Анатолій Герасимчук озвучив питання про закупівлю відділом освіти деревинної тріски по вдвічі дорожчим цінам, ніж було пропоновано одним із учасників тендеру, і вдвічі дорожче, ніж була закуплена щепа в тому ж Сарненському районі, про що була публікація на «Нашій Рокитнівщині»? І якби ж тільки щепа… Але захисники корупційних схем ревно захищають корупцію, бо ж нащо залишати гроші для громади, хай ідуть в чиїсь кишені. 

Залишається питання тільки одне: по чиїй вказівці так лайливо обкидають брудом депутата районної ради та «Нашу Рокитнівщину» адміністратори та модератори фейсбучної рокитнівської групи разом із скандально відомим директором школи? Чи самі стараються так запопадливо, в очікуванні, коли їх погладить по голівці їхній господар та поблажливо скаже їм гарне слово? 

А публіка з шести тисяч чоловік на чолі з медиком розбирає попкорн.

Ну що ж, пора хрумкати.

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

Погода

Погода