Сьогодні зібралися представники районної влади, керівники держлісгоспів та голови сільрад у зв'язку з тим, що 15 серпня вступив в силу закон, яким передбачається оподаткування земельним податком лісових земель.

Згідно закону, власники або користувачі земельних ділянок, що відносяться до лісових земель, зобов’язані не пізніше 20 вересня 2018 року подати до контролюючих органів за місцем знаходження таких земельних ділянок декларації з плати за землю з розрахунком земельного податку за лісові землі.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів (крім сільськогосподарських угідь), встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Рівненській області становить 22049,46 грн./га.

Тобто, максимальний розмір ставки земельного податку для оподаткування лісових земель на території Рівненської області (5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області) – 1102,47 грн./га.

В межах району загальна сума такого податку - орієнтовно 146 мільйонів гривень - при ставці 5%. Такі кошти у держлісгоспів при всьому їхньому бажанні відсутні.

Керівники району та директори лісгоспів звернулися до голів сільських рад з проханням переглянути ставки податків на лісові землі і встановити їх не більше 0,1% - інакше держлісгоспи будуть або збанкрутовані, або муситимуть кардинально піднімати ціни на деревину.

Говорилося також про необхідність звернення до Верховної Ради з проханням скасувати даний податок, бо він встановлює фактично подвійне оподаткування. Запровадження подвійного оподаткування на лісові землі відбулося з порушенням регламенту і є незаконним, - так написав на своїй сторінці у facebook народний депутат Валерій Давиденко.

Він пише, що пунктом 7 розділу І Закону №2497 передбачено запровадження земельного податку на лісові землі, які раніше в Україні ніколи не оподатковувались – держава справляла податок лише за нелісові землі.

Якщо до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати (був 1 платіж), то після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (стало 2 платежі, причому порядку взаємозаліку не передбачено, тобто наявне подвійне оподаткування).

Окрім того, якщо на момент опублікування Закону представники лісової галузі, як практично і всі фахівці з питань оподаткування були переконані, що «лісова правка» фактично набуде чинності з 1 січня 2019 року – тобто сплату земельного податку за лісові землі представники ДФС будуть вимагати вже з нового бюджетного періоду. Але представники ДФС «на рівному місці» побачили можливість вимагати сплату земельного податку за лісові землі з дати набуття чинності положеннями Закону №2497, тобто з 15 серпня. Але у фінансових планах лісгоспів відповідні суми не були передбачені і фактично джерело для їх сплати є відсутнім.

Депутат апелює до постулатів Податкового кодексу,серед яких: 
... 12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
12.3.5. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

З огляду на вищезазначене, запровадження нового податку / зміна його ставки чи іншого елемента оподаткування посеред бюджетного року є незаконними, – вважає Давиденко.
Депутат пояснює, що рішення про запровадження земельного податку за лісові землі здійснювалось Верховною Радою України, а не органами місцевого самоврядування, а відповідно, в даному випадку діє загальне правило, визначене пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4: податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Давиденко вважає, що зростання податкового навантаження повинно бути поступовим, поетапним.
Відповідно, необхідно, щоб до кінця року органи місцевого самоврядування встановили прийнятний рівень ставок для лісових земель, які будуть застосовуватись із 1 січня 2019 року (бажано диференціювати розмір ставок за лісові та нелісові землі, що нині відсутнє).
Крім того, окремо варто звернути увагу й на неправомірність дій ДФС щодо "збирання" податку за лісові землі у 2018 році - у фінансових планах на поточний рік відповідні суми відсутні, тому джерело сплати відсутнє.

Окрім того, відповідно до статті 271 базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
можна стверджувати, що у ПЛАТНИКА ПРОТЯГОМ РОКУ НЕ ВІДБУВАЛОСЬ ЗМІНИ ОБ'ЄКТА ТА/АБО БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ, а відповідно, необхідність подання "коригуючої" чи будь-якої іншої декларації відсутня.
Адже об'єкт оподаткування у платника не змінився - нових земельних ділянок у нього не додалося;
змін у базі оподаткування, відповідно, також не відбулося (площа ділянок не змінилась, нормативна грошова оцінка таких земель не була уточнена).
Відповідно незрозуміло, чому платник повинен подавати декларацію по земельному податку - абзац другий пункту 286.4 статті 286 ПКУ визначає лише один випадок її подання - коли у платника відбулися зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування ВИХОДЯЧИ ІЗ УМОВ ЙОГО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Тому в поточному році платник не повинен проводити коригування показників податкової декларації із земельного податку, та, відповідно, не сплачувати даний податок.

Насправді проблема потребує більш системного вирішення, яке б забезпечило компроміс усіх зацікавлених сторін – і в першу чергу органів місцевого самоврядування, які до цього часу були позбавлені фінансового ресурсу внаслідок спрямування надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині рубок головного користування до державного та обласних бюджетів.

Отака непроста виникла проблема.

Фото зі сторінки районної ради  

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

Погода

Погода