Чи можна вважати, що комфортно живуть там, де найбільше грошей? Як засвідчує дослідження БЦ, це не завжди так. БізнесЦензор порівняв бюджети найбільших міст України.

Найбагатше місто України - столиця. Минулого року його витрати склали 58 млрд грн. Це як сукупний бюджет Харкова, Дніпра, Одеси, Львова та Запоріжжя разом. На кожного зареєстрованого мешканця Київрада витратила майже 20 тис. грн в рік. Це також найбільший показник по крїні. Але в рейтингу комфортності міст Київ посів лише третє місце. 

Водночас перше місце в рейтингу комфортності обіймає Харків з витратами 15 млрд грн, а друге – Вінниця з витратами 4,7 млрд грн. Тобто, рівень комфортного проживання в місті залежить, в першу чергу, від міської влади. А вже потім - від розміру бюджету.

В той же час розміри бюджетів Дніпра, Одеси та Львова також не корелюються з місцем в рейтингу. Теж саме можна сказати і про Запоріжжя - велике індустріальне місто, яким керує Володимир Буряк, колишній головний інженер "Запоріжсталі" Ріната Ахметова.

Водночас, Чернігів з річними витратами в 3,7 млрд грн – на 7 місці, Луцьк (2,7 млрд грн) – 8-ме, Житомир і Хмельницький (по 3,2 млрд грн) – 9 та 10 місця відповідно.

Така різниця підтверджує гіпотезу про те, що рівень життя залежать не стільки від розміру доходу міста, а від бажання місцевої влади зробити це життя комфортнішим. Для того, щоб тримати місто в чистоті, пдітримувати належний рівень тротуарів та скверів, не потрібні надвеликі гроші.

Яскравий приклад - Київ. Не дивлячись на бюджет в півсотні мільярдів гривень, столиця має серйозні проблеми з дорогами, громадським транспортом, якістю трубопровідної води, утилізацією побутових відходів та новими навчальними закладами.

Так, кожної весни дороги міста, не дивлячись на щорічний ремонт, вкриваються ямами. Потім їх ремонтують протягом весни, літа та осені, але вже наступного року ситуація повторюється.

Громадський транспорт. Система електронного квитка в Києві досі не працює в повноцінному режимі, а на ключових маршрутах поставлено приватних перевізників, які експлуатують аварійні маршрутні автобуси. Вони дублюють комунальні тролейбуси та автобуси, відбираючи у них виручку.

Переробка сміття. В рік Київ генерує 1,2 млн тонн твердих побутових відходів. Це сміття не сортується і не переробляються, а просто захороняється на полігонах. Лише 250 тис тонн відходів спалюється на сміттєспалювальному заводі "Енергія", який входить в коммунальне підприємство "Київтеплоенерго".

Дефіцит місць в дитячих садках та школах. Наразі Києву не вистачає 57 шкіл і 70 дитячих садків. Для цього місту потрібно знайти 8-22 млрд грн. Така ситуація виникла через безконтрольну забудову новими будинками без врахування навантаження на інфраструктуру міста. Водночас влада міста не змушує девелоперів зводити школи та дитсадки поряд зі своїми ЖК.

А тепер візьмемо сусіда Києва - Житомир. Його бюджет майже у 20 разів менше київського в абсолютних цифра і в два рази менший на одного мешканця.

В Житомирі система електронного квитка працює вже кілька років. Місто нещодавно відремонтувало окружну дорогу. А в кінці 2019 року тут планують добудувати найбільший в Україні завод з переробки несортованих твердих побутових відходів.

У Вінниці давно заборонені приватні маршрутки на ключових напрямках. Їх замінили комунальні тролейбуси та трамваї. Приватному транспорту частково заборонено в'їзд до центру міста.

У Львові для маршруток закритий центр міста. Крім того влада міста нещодавно обмежила використання поліетилену в торгових мережах.

Мономіста з підприємствами-годувальнимками

Окрім обласних центрів ми проаналізували витрати на одного мешканця в промислових містах.

Ці міста не потрапляють до рейтингів комфортності міст і нам важко говорити про рівень життя в них. Але цифри показують, що обсяги витрат на одного мешканця в багатьох містах, де великі підприємства є містоутворюючими, не менші, а подекуди і більші, ніж у обласних центрах.

В Енергодарі, де знаходиться найбільша в Європі АЕС (НАЕК "Енергоатом") та одна з найбільших в Україні ТЕС (ДТЕК Ріната Ахметова), на одного мешканця припадає 19,9 тис. грн витрат. Більше, ніж в Києві, та в будь-якому місті, яке досліджував БЦ.

Розподіл бюджетів на одного мешканця в Лозовій, Вараші, Сєверодонецьку, Кременчуку та Южноукраїнську знаходиться на рівні Львова, Вінниці та Івано-Франківська.

У Краматорську обсяг витрат на мешканця становив 15,2 тис. грн, а в Горішніх плавнях (колишній Комсомольськ) – 14 тис. грн. Це більше, ніж у Дніпрі і Львові. Кривий Ріг має один з найбільших бюджетів, який перевищує бюджети багатьох областних центрів.

Головним містоутворюючим підприємством Горішніх Плавнів є Полтавський ЗГК Костянтина Жеваго. Підприємство з видобутої місцевої залізної руди спікає окатиші і відправляє на експорт.

У Краматорську знаходиться промисловий гігант Новокраматорський машинобудівний завод Георгія Скударя та метзавод Енергомашспецсталь Максима Єфімова.

У Кривому Розі знаходяться найбільші гірничо-збагачувальні комбінати Ріната Ахметова і найбільший метзавод України Лакшмі Міттала.

Ці гіганти генерують мільярди гривень прибутку власникам, одночасно сильно погіршуючи екологію міста. При цьому місцева влада - на стороні олігарха. Багаторічний мер Кривого рогу Юрій Вілкул, який входить в орбіту впливу Ахметова.

Чи є Краматорськ та Кривий Ріг комфортними для житя їх мешканців? В цьому є сумніви.Источник:https://biz.censor.net.ua/r3118369

Источник:https://biz.censor.net.ua/r3118369

 

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

Погода

Погода