День Святої Трійці, Зелені свята, П’ятидесятниця — це одне велике свято для християн. Вважається найважливішим з 12 календарних свят року і відзначається три дні. Воно є перехідним, починається через п’ятдесят днів після Великодня. Для християн східного обряду, у 2019 році, Зелені свята починаються 16 червня, а католики його відзначали з 9 червня.

Офіційним вихідним призначений тільки один день Трійці, а оскільки починається воно в неділю, то додатковий вихідний переноситься на понеділок. Так, виходить, що свято триватиме 16–18 червня, а три вихідних в українців - 15–17 червня. Розказуємо про значення Дня святої Трійці, його традиції та прикмети. 

Церковна традиція святкування цього свята давно міцно і нерозривно переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. Ще раніше, до прийняття християнства, це свято не асоціювалось з Трійцею та було просто Зеленим тижнем. Тривало воно сім днів, а супроводжувалося веснянками, танцями та розвагами для молоді. Такі ж дохристиянські свята прослідковуються в древніх греків та сербів — вони так само збирали зелені гілки та квіти, плели з них вінки й несли додому.

В Україні та Білорусі зберігся дохристиянський західнополіський весняно-літній обряд Водіння Ку́ста, приурочений саме до дня Святої Трійці. Проводиться на перший або другий день Трійці. Ареал проведення обряду охоплює історичну Пінщину, територію сучасних північних частин Зарічненського, Дубровицького районів Рівненської області, Любешівського району Волинської області, Берестейської області Білорусі. Також відомі дохристиянські обряди водіння тополі, завивання берези тощо.

Усім рослинам у дні святкувань приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани. Відвари та настоянки використовували для лікування, профілактики застуди, краси. А талісмани робили так: збирали та засушували трави з квітами, обкурювали мелісою, чебрецем або кропивою і клали в маленький мішечок.

Зараз же, головна традиція, пов’язана із зеленню — це освячення гілок та квітів у церкві.

 Чому українці назвали Трійцю Зеленими святами?

Люди вважають, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята). Християни додали версію, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на віслючку, обрав собі шлях не по панських килимах, а по бідняцькому зеленому гіллі.

За християнськими віруваннями, вперше почали святкувати апостоли — учні Ісуса. У цей день, п’ятдесятий від Великодня, на них зійшов Святий Дух. Тож, щоб увіковічнити пам’ять про це диво — вони почали святкувати Трійці. Офіційним християнським святом цей день став у 381 році. Його затвердили в Константинополі на соборі всіх вірян. А на території Київської Русі святкувати таку дату почали значно пізніше, аж через 300 років після прийняття християнства.

До того часу, Зелені свята були періодом завершення весняного календарного циклу й початком літнього. У цей час величали дерева та всю рослинність, закликали майбутній врожай. Саме цим можна пояснити традиції озеленення осель під час свят.

Народні традиції на Зелені свята

Здебільшого Зелені свята починалися ще в п’ятницю. Оселі ретельно прибиралися – українці вірили, що сама Матір Божа перевіряє, чи чисто в хаті.

Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. Вважалося, що таке зілля має бути особливо цілющим. У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.

У Зелену суботу, напередодні Трійці, домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистка, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку встеляли татарським зіллям (лепеха або аїр) – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Вхід до хліва і глухі кутки подвір’я уквітчували осикою щоб «відьми не заходили».

У Карпатах із Зеленою суботою пов’язаний також звичай просити одне в одного вибачення.

За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. У деяких регіонах відзначалися Поминальні дні – готувалася обрядова їжа, частиною обряду було речитативне «розмовляння з предками» над могилками.

За народними традиціями, на Трійцю проводилися дівочі гуляння та ворожіння на судженого. Дівчата пекли «козулі» – круглі коржі у вигляді вікна. Ці «козулі» разом з яєчнею, пирогами, квасом складали обрядову трапезу, яку дівчата влаштовували після «завивання берізки». А ще на Трійцю дівчата рвали квіти й плели вінки, які тримали як обереги від русалок до Петрівки. У деяких регіонах юнки ворожили на вінках: кидала в річку вінок і дивилася, куди він попливе: якщо за течією – йти заміж, до берега приб’є вінок – ще рік у дівках сидіти, потонув вінок – милий розлюбив.

Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа. Богодухів день завершує трійчасті свята. Серед численних обрядів досить відомим був «водіння Тополі» (це – на Полтавщині, а на Чернігівщині – «водити Вербу», на Поліссі – «водити Куста»), коли дівчата обирали з-поміж себе «Тополю» – найкрасивішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності їх прив’язували до двох палиць, прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя, щоб не впізнати «Тополі», закривали віночками, а стан – різнокольоровими плахтами. Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила віншувати «Тополя», щедро віддячував дівчатам. Після цього усі йшли в поле «розбирати Тополю».

Крім того, в Україні був звичай на Богодухів день освячувати криниці (вважалося, що саме в них переховуються русалки). 

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».

Прикмети на Зелені свята

  • • Щоби протягом року спіткали лише хороші події, у період свят не можна відмовляти в допомозі тим, хто цього потребує. Навпаки, треба самому бути ініціатором та подавати милостиню бідним.
  • • Цікава прикмета стосувалася скатертини, яку стелили на стіл під час свят. Її потім ховали, берегли та нікому не показували. Адже вважалось, що від її стану залежить майбутня доля неодружених членів родини. Мовляв, скатертина допоможе зустріти хорошого партнера для шлюбу. Але не зрозуміло, з чим саме це пов’язано.
  • • Якщо на Зелені свята йде дрібний дощ, а потім одразу виходить сонце — чекайте на щедрий врожай цього року. Особливо, врожай ягід, грибів та зернових.
  • • Погана прикмета — будувати на Трійцю паркани, огорожі, будь-які перегородки. Мовляв, тоді в домі у всіх будуть неприємності та хвороби.
  • • Заборонено займатися важкою працею, прибирати, прати, ремонтувати щось. Але можна займатися приготуванням страв для родини та їжі для домашніх тварин.
  • • Коли зірки сходили на небо — господині виносили на вулицю, чи ставили біля відкритого вікна, різну випічку. Бублики, булки, коржі, печиво — усе це було частуванням для померлих родичів. А ті, у замін, мали попросити в природи принести цього року гарний врожай.

Для когось це дні важливого християнського свята, для когось просто дотримання українських звичаїв, але традиція прикрашати зеленню дім залишилася до сьогодні.

Традиції святкування Трійці

Напередодні зеленої неділі — ретельно прибирали всю оселю. Кімнати та, навіть подвір’я прикрашали зеленими гілками. Брали гілки клену та верби, липи та акації, а також ясені, горіха та дуба. А от осика вважається забороненою рослиною, адже за легендою на ній повісився Юда. Свіжу зелень розставляли в горщиках, прикрашали нею вікна, двері, ікони. А підлогу будинку застеляли ароматними рослинами: любистком та м’ятою, татарським зіллям тощо.

Обов’язковий ритуал під час Зелених свят — відвідування могил померлих родичів. Їх також прикрашають зеленими гілками. А також влаштовують на цвинтарі поминальну трапезу. До речі, ці традиції в Україні збереглися досі, особливо в селах. Раніше всі приходили до могил в один день, ще до Трійці. А саме в суботу, яка називалася Дідовою.

Не можна в четвер перед Трійцею ходити купатись, адже за легендою, у цей день із води виходять русалки, які можуть затягнути у воду.

Для хлопців Зелені свята вважали раніше чудовим часом, щоби посвататись. Мовляв, шлюб буде вдалим і довгим. А в дівчат заведено на Трійцю ворожити на судженого. Також, ходити в ліс збирати цілющі трави та кидати русалками сплетені з зелені вінки. Русалки, нібито, у замін пришлють заможних наречених.

За матеріалами vsviti.com.uaukrreal.info

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

  • Продам

    брусниці. 25 грн за 1 л. Звертатись за тел. 0997503140  

  • Продам

    дитяче ліжечко з матрацом(у подарунок балдахін),коляску 2 в 1,триколісний велосипедик з ручкою....

  • Продам

     шафу 1.80/2.10/50 см.Шафа в хорошому стані.Ціна 1500.Детальна інформація за номером 0508749910....

  • Продам

    посудомийку фірми " BOSH". У відмінному стані, в ремонті не була. Звертатись за тел.  0957532409...

  • Продам

    доброго, спокійного коня, недорого. Звертатись за тел. 0955386179   

Погода

Погода