Сьогодні, 13 січня українці східного обряду святкують Щедрий вечір або ще як називають Щедра кутя. Святкування його походить від стародавнього дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

У давні часи Маланки, Василя (14 січня) та Водохреща (19 січня) пов’язувались із новорічним циклом так званого Сонячного кола. Найважливішим з них було дайбозьке свято Щедрого Бога, яке пізніше почало називатись Маланки, або Щедрий вечір, і яким завершувалися Святі вечори.
В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.
Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. Подекуди перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.
Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.
Крім того, українці сьогодні зустрічатимуть Новий рік за юліанським календарем, або Старий Новий рік.
Наші предки вірили, що Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.
На західноукраїнських землях Маланка супроводжувалась цікавим театралізованим дійством. Ватаги молоді ділилися на військових персонажів (“старжу”) та звіроподібних (“диганію”). Відповідні маски виготовлялися вдома і передавалися у спадок. Очолювали містерію Маланки лідери – “калфи”, а кульмінацією була боротьба “ведмедів” – найсильніших хлопців кожного кутка села.
“Маланкою” був, як правило, переодягнений дівчиною хлопець. Зазначені персонажі, а серед них були ще й “зірка”, “коза”, “дід”, “циган”, музики, міхоноша (нежонаті парубки) творили т.зв. “живий вертеп” і обходили з щедрівками кожну оселю, вітаючи усіх з наступаючим святом та бажаючи господарям всіляких гараздів: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”
Переодягнений у Маланку хлопець повинен був пританцьовувати, таким способом посилаючи господарям щастя та здоров’я.
Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснеспівами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.
До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий.
Страви на столі повинні бути ситними, щоб привернути добробут в сім’ю. На Щедру вечерю 13 січня готували, зазвичай, 12 страв. Крім того, випікали спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь» та варили другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки.
Обов’язковим було приготування млинців, під час якого господині примовляли: “Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці”.
Головним частуванням залишається щедра кутя. Вважається, що чим більше складових у куті, тим краще наступного року житимуть господарі.
Щедру кутю роблять із зерна, меду і маку. Кожен із цих інгредієнтів має символічне значення. Так, зерно – це воскресле життя, мед – солодке життя і символ здоров’я, а мак – символ достатку в родині.

 

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

Погода

Погода