Коли незрозуміло як буде поводитись твій сусід, то потрібно готуватись до будь-яких подій, особливо, коли йдеться про знання, що стануть в нагоді у різних надзвичайних ситуаціях. Фахівці Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області розповідають, як здійснюється оповіщення та укриття населення, чому „тривожна валіза” потрібна кожному, та чи безпечні підвали панельних будинків.

Чи можуть сирени не прозвучати?

Жителі області кожну останню середу місяця можуть чути перевірку системи оповіщення, оскільки на вулицях населених пунктів звучать електросирени, сигнал „УВАГА ВСІМ!” та інформація щодо проведення технічної перевірки. Але не у всіх містах у випадку загрози збройного нападу Росії сирени залунають. Як відомо, 1 січня 2022 року компанія ПАТ „Укртелеком” перестала обслуговувати системи оповіщення по всій Україні. А це означає, що у багатьох містах сирени можуть не прозвучати. Це серйозна проблема. Держава запускає пілотний проєкт в Україні, що передбачає встановлення більш сучасної системи оповіщення, що керується через GSM-сигнал і не прив'язана до ПАТ „Укртелеком”. Міста, які не потрапили у пілотний проєкт, мали подбати про іншого підрядника, що обслуговуватиме систему оповіщення. Сподіваємось, вони це зробили.

Автоматизована система централізованого оповіщення  керівного складу та населення Рівненської області була створена в 1978 році. Зрозуміло, що її обладнання морально застаріле, запасні частини до нього не виготовляються. Тому, обласною державною адміністрацією було прийнято рішення стосовно проведення її реконструкції, шляхом поступової заміни її обладнання на новітнє цифрове. На сьогоднішній час проводиться комплекс робіт з монтажу та впровадження сучасної територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення „ОЗОН-С”. Ця система дозволяє проводити оповіщення населення області через мережу електросирен,  вуличних гучномовців та за допомогою пристроїв перехоплення мереж FM-радіо і телемовлення, поступово нарощуючи кількість необхідного обладнання.

На сьогодні, в автоматизовану систему централізованого оповіщення включено 73  електросирени централізованого запуску та 121 вуличний гучномовець.

Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, які передають різкий гучний,  добре відомий населенню звук. Одночасно через мережу вуличних гучномовців передається сигнал „УВАГА ВСІМ!”. Подальше інформування населення щодо дій при виникненні або загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, відбуватиметься через ту ж мережу вуличних гучномовців, мережі FM-радіомовлення та телебачення.

 Хто хоче чути – почує

Нагадуємо, що потрібно робити, якщо ви почули сигнал „УВАГА ВСІМ!” (сирену):

  • увімкніть радіо на частоті FM – (радіомовлення або телевізор на канал місцевого телебачення);
  • прослухайте повідомлення – його повторюють упродовж 5 хвилин;
  • дійте за вказівками, що прозвучали.

У багатьох людей удома немає ні радіо, ні телевізора. Та упіймати потрібну хвилю можна і на різних гаджетах – потренуйтесь заздалегідь.

Якщо система не спрацює, то є інші шляхи:

  • сучасні сирени із рупорами для оголошення повідомлення розташовані на будівлях усіх районних адміністрацій, та на деяких підприємствах;
  • вуличне радіо є у певних частинах міста та області;
  • автомобілі спеціалізованих служб з мегафонами об'їжджатимуть населенні пункти, куди не доходить сигнал.

 Чому „тривожна валіза” потрібна всім

Про цей особливий багаж українці активніше заговорили у соцмережах після повідомлень про повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну. „Тривожні валізи” потрібні не лише на випадок класичної війни – є й інші ситуації, коли може йтися про евакуацію. Наприклад, вибух газу із обвалом будинку, що в Україні вже траплялось не раз, чи загроза замінування, аварія на атомній електростанції або витік небезпечних хімічних речовин на підприємстві. У такому випадку краще мати рюкзак з документами, грошима, заспокійливим і одягом, а не переживати цей період безпорадним і в халаті.

Отже, якщо ви почули повідомлення про евакуацію, то перекрийте у помешканні воду і газ, позачиняйте вікна і виходьте із рюкзаком, у якому мають бути:

  • документи та їхні копії – бажано, нотаріально завірені (український і закордонний паспорти, документи на квартиру, дитячі документи, посвідчення водія тощо);
  • базова аптечка і запас медикаментів, які вживаєте;
  • триденний запас продуктів харчування (сублімована їжа швидкого приготування, консерви, сухе печиво, енергетичні батончики, сухофрукти, тощо) та питної води;
  • пальник, сухий спирт, сірники;
  • теплий змінний одяг і білизна, дощовик;
  • ліхтарик із запасом батарейок, повербанк, зарядні пристрої тощо,
  • гроші;
  • при наявності туристичний килимок та спальник.

У тривожну валізу можна покласти багато чого, але варто зважати на місце в рюкзаку і на те, що вам його нести. Варто запакувати речі у герметичні пакети, щоб вберегти від вологи.

Бомбосховищ немає

Якщо ж про евакуацію не йдеться, ви залишаєтесь у своєму будинку, але є загроза бомбардувань чи артобстрілів, дізнайтесь все можливе про найближче до вашого будинку укриття.

Розвіємо міфи. Такого поняття як бомбосховище - немає. Хіба у радянських фільмах. У нас, як і в інших країнах, є фонд захисних споруд. Він складається зі сховищ цивільного захисту, протирадіаційних укриттів і найпростіших укриттів для населення. Якщо ви одразу подумали, як домовитись про місце у сховищі цивільного захисту - бо ж звучить солідніше, аніж найпростіше укриття - забудьте. Сховища цивільного захисту призначені тільки для найбільшої працюючої зміни підприємств - для працівників, які виходитимуть на роботу в особливий період. Сховища, які розташовані у промисловій зоні, мають обмежений доступ.

Головний критерій вибору укриття в особливий період, це близькість до помешкання (до 500 метрів), йти 2 км до сховища - недоцільно. Тому для мешканців є найпростіші укриття - це підвальні (або цокольні) приміщення будинків і споруди подвійного призначення - підземні паркінги і переходи, яких у місті є чимало.

Для захисту від наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, воєнних дій або терористичних атак в Рівненській області існує 2301 захисна споруда, де загалом можуть розмістити пів мільйона людей, з них 128 сховищ та 1546 протирадіаційних укриттів, а також 627 споруд подвійного призначення. Таку інформацію надав заступник директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення облдержадміністрації Віталій Демидов. Із загальної кількості захисних споруд 74% - це 1239 обмежено готові, або готові до укриття населення, а 26% не готові до укриття населення. Стан готовності споруд щороку повинні перевіряти балансоутримувачі, щоб споруда вважалась обмежено готовою, там мають бути всі інженерні комунікації, фільтраційне обладнання та санвузли повинні бути справними. Допускаються лише невеликі недоліки. https://suspilne.media/203254-skilki-ukrittiv-na-rivnensini-gotovi-prijmati-ludej-ta-z-cim-e-problemi/

Яка ситуація зі сховищами Рівненського району

У Рівненському районі є 897 захисних споруд цивільного захисту. Як розповідав  заступник голови райдержадміністрації Олександр Нестерук, у зв'язку з посиленням військової активності на українсько-російському кордоні, триває перевірка цих сховищ. За словами посадовця, не всі укриття готові до використання за призначенням. Щодо розташування сховищ - інформують людей на сайті районної державної адміністрації, у Facebook, розміщують цю інформацію і рятувальники, а також органи місцевого самоврядування на своїх сайтах. https://suspilne.media/203254-skilki-ukrittiv-na-rivnensini-gotovi-prijmati-ludej-ta-z-cim-e-problemi/

Яка ситуація зі сховищами у Вараській громаді

На території Вараської громади всі захисні споруди готові до експлуатації, заявив начальник відділу цивільного захисту населення управління безпеки та внутрішнього контролю Вараської міської ради Анатолій Тонкошкурий. Він додав, що у громади є десять сховищ та два протирадіаційні укриття. Із десяти сховищ - п'ять безпосередньо РАЕС експлуатує й утримує, одне сховище - військова частина, інше - Нацгвардія. Усі сховища є державною власності. Одне сховище знаходиться у приватній власності (відмінний стан).

Населення в зоні спостереження АЕС отримує засоби індивідуального захисту - респіратори, які оновлюють після закінчення терміну придатності. Людей забезпечують препаратами стабільного йоду. https://suspilne.media/203254-skilki-ukrittiv-na-rivnensini-gotovi-prijmati-ludej-ta-z-cim-e-problemi/

Яка ситуація зі сховищами у Сарненській громаді

На території Сарненської територіальної громади є 102 захисні споруди, з них 61 - у комунальній власності (з них 43 - обмежено готові, 18 - не готові) повідомив міський голова м. Сарни. Є розроблений план основних заходів, прийнята відповідна програма їх виконання. Розроблений графік оцінки готовності даних захисних споруд, відповідно до ситуації, проводиться їх огляд та поточний ремонт силами комунального підприємства „Житлосервіс”, який є балансоутримувачем основної частини споруд. https://suspilne.media/203254-skilki-ukrittiv-na-rivnensini-gotovi-prijmati-ludej-ta-z-cim-e-problemi/

Яка ситуація зі сховищами у Рівненській міській громаді

Частина укриттів у Рівному, які призначенні для перебування людей на випадок бойових дій і бомбардувань, не готові виконати свої функції за призначенням.

Згідно відомостей загальнодержавного електронного обліку на території громади  190  захисних споруд (державної форми власності 65, комунальної 85, приватної 40), з яких 84 сховища та 106 протирадіаційні укриття. Із них 60 - не готові до використання за призначенням (31,6%), 103 - обмежено готові (54,2%), і 27 - готові (14,2%). За інформацією ДСНС України в Рівненській області.

Провівши дослідження та, побувавши в укриттях, куди дозволили зайти, можна зробити висновок: що більшість із об’єктів мало чим відрізняються від звичайних підвалів - сісти ніде, лягти - тим більше, сходити в туалет - нікуди.

Як контролюють стан сховищ

Про стан споруд у департаменті цивільного захисту та охорони здоров’я населення облдержадміністрації дізнаються з копій актів перевірки стану готовності, які їм надають з райдержадміністрацій, міських, селищних та сільських рад.

За словами заступника директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення області, більшість захисних споруд непристосовані до потреб людей з інвалідністю. Згідно вимог, що передбачені державними будівельними нормами, у захисних спорудах має бути передбачений також доступ для осіб з інвалідністю.

Що не так з обстеженням сховищ – приклад з Рівного

Голова ОСББ „Соборна-15” Андрій Співак телеканалу Суспільному розповів, що сховище у будинку на вул. Соборній, 15 за документами умовно готове, а насправді - ні. „За вісім років зміни тільки негативні. Був орендар, який завів його у ще гірше становище, ніж воно було”, - каже голова ОСББ.

„Там гниле дерево, колись стояла вода. Так само як в нас - у нашому сховищі відсутня система вентиляції. Якщо ви зайдете, пробудете там пару годин, то від цвілі, запаху, я не знаю, які ви хвороби отримаєте. Яке воно обмежено готове? Люди питають: що робити? Я не знаю, що відповідати, тому що голова ОСББ мав би бути керівником цієї ланки, сховища, людина має ключі, знає, що робити при надзвичайній ситуації”, - пояснює голова ОСББ.

За словами Андрія Співака, при спілкуванні з головами інших ОСББ, вони теж нарікають на стан сховищ. https://suspilne.media/203254-skilki-ukrittiv-na-rivnensini-gotovi-prijmati-ludej-ta-z-cim-e-problemi/

Підвал „панельки" - це чудово

Отже, критерії для тих, хто не вірить чиновникам і хоче все перевірити сам. Головне, щоб перекриття підвалу було залізобетонним або цегляним, а несучі стіни - відповідної товщини (не в одну цеглу), аби витримати удар. Тоді, навіть якщо впадуть стіни будинку, люди в підвалі залишаться неушкодженими.

Аби безпечно вибратись, у підвалі мають бути окремий вхід і вихід, утім, така „розкіш ” є не у всіх підвалах. Також вхід повинен мати захисний бетонний екран, що вбереже людей, які забігатимуть в укриття вже під час обстрілів. Двері мають бути залізні або оббиті залізом. Висота приміщення – не менше 1,7 м.

Сховища, що відповідають цим критеріям, можна визначити за допомогою обстеження спеціалістами. І, до слова, підвали панельних будинків - найкращі. Там скрізь залізобетонні конструкції - перекриття, стіни. Зверху ці будинки можуть „скластись”, а от внизу - все чудово.

Інші технічні вимоги - наявність світла, питної води, каналізації і телефонного зв'язку. Але такі умови є не в усіх рівненських підвалах. Так ліхтарики (не свічки - бо не буде чим дихати) і пляшки з водою можна взяти з собою, а де немає туалету – можна використати сучасний біотуалет. Телефони є у мешканців, аби звернутись за допомогою у разі, якщо вихід буде завалений. Окрім того, підвальне приміщення має бути розчищене від старого мотлоху та інших зайвих предметів.

Тривожну валізу вниз і вгору тягати не потрібно - в укритті достатньо мати воду, ліхтарик, аптечку і перекус. А також - туристичний килимок, спальник, щоб сісти чи лягти.

Мешканці будинків, де немає підвалів, мають знати про сусідні підвали, де можуть якнайшвидше знайти прихисток у разі потреби. Для цього повинні бути вказівники, а на вході в саме укриття - інформація про відповідального за нього, про те, у кого ключі, номер телефону для відповідей на запитання. Ключі переважно залишають у того з мешканців будинку, хто постійно вдома.

За укриття в підвальних приміщеннях відповідає балансоутримувач - керівник управляючої компанії або голова ОСББ. Та до останніх вдається достукатись не завжди.

Під час проведення обстежень приміщень, співпраця із головами ОСББ є неефективною. У законодавстві про цивільний захист нічого не зазначено, що стосується ОСББ - потрібно вносити зміни. Тому мешканці, у яких ОСББ, мають звернутись до голови і з'ясувати, що у них з підвалами, паркінгами.

А тварини?

Питання про те, чи можна брати із собою в укриття домашніх тварин, ніде не прописано і не регулюється. Мешканцям варто добре подумати і, можливо, облаштувати для тварин окреме місце, аби вони не становили небезпек для людей, чи домовитись про інший спосіб захистити чотирилапих. Пам'ятайте, що тварини теж піддаються стресу, лякаються та кусаються.

Про школи та лікарні

У деяких школах та садочках укриття наявні, крім того там наявний медпункт, столова та інші необхідні речі, адже захисту дітей приділяється увага і цим займаються впродовж років. Дні цивільного захисту та Тижні безпеки дитини в освітніх закладах проводять постійно, тому працівники закладів освіти обізнані, як діяти при виникненні надзвичайних ситуацій.

Комунальні підприємства медичної галузі в тому числі лікарні області, також мають захисні споруди, найпростіші укриття та споруди подвійного призначення і здійснюють запаси продуктів харчування, води, палива, електроенергії, медикаментів та речей першої необхідності.

Отже, можна сказати, що без необхідної допомоги в особливий період, жителі області не залишаться, утім варто подбати про свої потреби у першу чергу самим, адже для розгортання пунктів допомоги може знадобитись кілька днів.

Краще бути завжди готовим до надзвичайних ситуацій, але ніколи не мати нагоди скористатись своїми навичками.


 Володимир Павлюк,

викладач (методи навчання) Рівненських територіальних курсів

НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області

Джерело Вісті Рівненщині

 

 

if facebook 834722   if youtube 834723   if twitter 834708

Оголошення

Погода

Погода